Старість
Старість
Залізо часу лягає на скроні,
Минулі роки у зморшки впліта.
І спогади, як давні ікони,
В душі старечій, як свічка горять.
Була весна, і літо палало,
І осінь багряна торкалась душі.
Та нині зима у двір завітала,
І сивина на серці лежить.
Старість - не тягар, а благодать життя,
Мить, коли цінуєш кожен подих.
Сріблом у волоссі сни шепочуть,
В душі, як у книжці зміст життя.
Сміх онуків , як промені сонця,
Що розвіюють тіні в душі.
Старість - мандрівка за часом,
Де кожен день - коштовний і живий.
Літвішко Таміла
