Старість
В старому зсушеному серці,
дірявому, потертому від зрад,
звучать солодкі звуки терцій,
що загулшають стукіт тихих вад.
І кожен вечір ллються сльози
з старих поморщених очей,
і виринають вранішні свіженькі роси
на тисячах знайомих нам речей.
Далека зоре, дай свою долоню
і проведи по небосхилу в небеса,
а від землі тебе я обороню,
разом зустрінем чудеса.
