Слово з діяспори
За Україною ми тужимо весь час,
Вона як мати наших предків колисала.
Мрією-маревом була вона для нас
І наче Фенікс знову з попелу постала.
Наш родовід - казкових згадок давнину
Нам генетична пам'ять наша зберігала.
У революцію, у голод, у війну
Вона розрадою у відчаї ставала.
Нам гідність мови чарівної спів надав
І сили дав пройти тортури і підпілля.
Прадавніх пращурів духовність передав
Малюнок-заповіт орнаментів Трипілля.
По всьому світу український спів летить,
Нащадків козаків віншує цвіт калини.
А серце й душу невгамовний біль ятрить,
На чужині нам сниться небо України ...
16.05.2015
