Слова
Але ж знаєш,чому біс цей кричить над вухом,
Як не хочешь, не слухай, слова...
Ми спадаєм навзнічь і коліна попереду духа,
А надірвано там, де душа.
Але ж знаєш, чому біс цей кричить над вухом,
Бо є я, бо є ти, і невтомні незрячі тини,
воювати з собою,аж за лентою лента в плеюхах,
бо ми з бісами пліч-о-пліч.
Ти невтомна, нестримана, в тому і цнота,
я мандрую тобою, бо ти, то є ти!
А комусь по бекарам стелитись, бо він суть-сволота,
доки марить незвіданним, вартим пітьми.
