Щокою котиться сльоза.
Щокою котиться сльоза,
Велика, наче горошина.
А з губ злітає як журба,
Ти ще не вмерла Україна.
Куди не глянеш видно скрізь,
Затиснуті ганьбою зуби.
Батьки нам будували Рай,
Його нема лиш горе всюди.
Кохана ненька Україна,
Чому ж ти стала як чужа.
Нема ні де, мого шматочка,
Навкруг лиш панівська межа.
Мої нащадки б’ють кремлівців,
Навік вмирає рідна кров.
А депутатська гільйотина,
Співає гучно про любов.
Так ось як ми запанували.
Ніхто вже не живе добром,
Нащадки з милої України.
Біжать в Європу табуном!
Про щастя нам співає муза.
За гроші продають усе.
Стоїть країна гола й боса.
А депутат добро гребе.
Ты ж депутат скотина люта.
Коли ж ти падло нажерешся.
Коли твоє брехливе горло.
Народним гнівом захлинеться.
Про щастя бреше телевізор.
Брехня вкриває все кругом.
Поки не вмерла Україна.
Спасайте всі її гуртом.
Щокою котиться сльоза,
Велика, наче горошина.
И з губ молитвою зліта,
Живи щасливо Україна.
видеоклип на канале Юту
https://youtu.be/rIGqU_nQfLI
Донец. Александр.
© март 2017р.
https://youtu.be/rIGqU_nQfLI
