Ще ліс дрімає
Ще ліс дрімає, під снігами під тяжкими
У сонній тиші сплять берізоньки стрункі,
Осики, клени, а дуби старі над ними
Широкі віти розпустили громіздкі,
Ще ліс дрімає, зеленіючі ялини,
Накинувши на плечі білу шаль…
Вслухаються крізь сон, як сумно лине,
Над лісом, пісня вітру в синю даль,
Ще ліс дрімає, сіро – чорний одинокий,
Німий, холодний, сонний і безсилий,
Та розіб’є весна зимовий спокій –
Дзвінкоголосими принесена на крилах,
Ще ліс дрімає, та лиш сонячне проміння,
Руденькі кіски ніжно розплете…
Стечуть сніги струмками під коріння
І перша квіточка весняна зацвіте,
Заграють зеленню травиця і листочки
І ліс дрімаючий пробудиться від сну,
І задзвенять пташині голосочки
В піснях своїх вітаючи весну.
