Шепочуть зорі мерехтливо
Шепочуть зорі мерехтливо,
Минулі згадують часи,
Коли сміялися щасливо
У сяйві райської краси.
Коли не мала пекла вічність,
І всесвіт радістю буяв,
Не рахувала потойбічність
Що гріх у святості відтяв.
Блаженство всюди царювало
Із рівновагою буття,
Гармонією дивувало
Зіркові думи й почуття.
Жаліються шепочуть зорі,
На спомин промені летять,
Долають далі неозорі,
З пітьми безодні миготять.
Тому й не мають щастя люди
Що зорі спогадом живуть,
А долі сповнені облуди
Людей до пекла стережуть ...
29.05.2021