Рідна, тобі страшно?
Рідна, тобі страшно?
А як ти спиш вночі?
Я пам'ятаю, ти боялась самоти,
тремтіла від темноти.
Все минуло й тобі вже добре?
Тільки чому, ти так пізно лягаєш спати?
Я ж знаю, завтра рано вставати.
Ти сумуєш? По кому?
Ти виниш не підкорену долю?
Ці тривого тебе лякають?
Але спати і в тривогу лягають.
Ти боїшся, не того що буде з тобою...
Найбільший страх не прокинутись, або без нього?
Я бачу сльози на обличчі, ти плачеш?
Знаю, що ти хочеш, але нічого не можу.
І кинувся, біг би до тебе, і в ніч, у тривогу, у сніг чи війну,
тільки б побачити усмішку одну.
Я повернусь, ще трішки, почекай,
ти заплачеш, в останнє, так і знай...
