ПРОЩАЛЬНА МИТЬ
ПРОЩАЛЬНА МИТЬ
А ЛИСТЯ СИПАЛОСЬ ДОДОЛУ
Відчулась казка скрізь осіння,
Яка до себе кличе нас,
Прекрасні в осені творіння,
Калини вогник не погас.
Горобина́ забагрян́іла,
Немов яскраві ліхтарі́,
Це осінь все зроби́ть зуміла.
Її пора в календарі́.
Павук плете́ десь павутину,
Там сядуть краплі дощові,
Мов на ажурну скатертину,
Що розстелилась на траві.
Та й листя обліта, кружляє,
На скрипці вітер виграє́,
А осінь золото вплітає
Й багря́нцю всьо́му додає.
Кружляє листячко в повітрі
В своє́му милому танку́,
Багато зо́лота в палітрі,
І з ними осінь у вінку́.
Так листя сипалось додолу,
Летіло й падало до ніг,
Кружляло в танці все по колу,
Із нього ки́лим вже проліг.
10.11.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
🍁🍂🍂🎻🍂🍁🎻🍁🍂🎻🍂🎻🍂🍁
***
Кружляло листячко в повітрі,
На скрипці вітер вигравав
І звуки ці були привітні,
Бо ними осінь він вітав.
А осінь з листям у подолі
В танку легенкому кружляла,
В гаю кружляла і у полі,
І землю килимом вкривала.
Відчулась казка скрізь осіння
У різних барвах й кольорах
Це осені було творіння
В найкращих золотих тонах.
11.11.2021 р.
©Стефанія Терпеливець, 2021
🎻🍂🍁🎻🍂🍁🎻🍂🍁🎻🍂🍁🎻🍂🍁
НЕМОВ РУБІНИ І БУРШТИНИ
Кружляло листячко, кружляло,
Лунала му́зика вітрі́в,
Що ляже ки́лимом – вже знало,
Музи́ка з скрипкою присів.
А листя грати все благало,
Щоби додолу не летіть,
Його від гі́лля відірвало…
На нім хотіло тріпотіть.
Та впасти листю доведе́ться,
І це його остання мить,
Чаклуня осінь лиш сміє́ться,
Лиш в зо́лоті листку не жить.
Немов рубіни і буршти́ни,
Додолу падають листки,
Краса осінньої картини,
Такі казкові килимки́.
Осіння казка скрізь відчулась,
Й кружляння листя, наче рій,
Його так осінь доторкну́лась,
І це одна з її заті́й.
То ж листя падало додолу,
Й піднятись більше не могло,
Та й впало осені з подо́лу,
Й на землю ки́лимом лягло.
12.11.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2021
Свідоцтво про публікацію №121111206558
