Пробач
Добрий день мамо ,бачиш я прийшла
Запізно правда не тоді як звала ,
Я так … я була глуха
У той момент тебе не требувала .
Я інші справи мала - це ж життя !
І все в один момент щось навалилось .
І ти , і друзі , форсованість кінця ,
Хвороба , біль, свідомість « Ось звершилось»
Кінець життя – комедія фініта ,
Останні ноти – сфальшивлює скрипаль ,
І ця бутилка теж скінчилась швидко ,
А я ще й , мамо , не впилась .
Я не прожила мамо , щоб вмирати
Я все збиралася , і ось ти на ,
Я не зібрала стільки щоб втрачати ?
Не вмріяла , щоб знати мрій не ма .
А є стілець високий щодо столу
Химерні тіні і силуети тьми ,
І я з кольними прижатими до горла
Шептала вперто – не реви
А що із того : так ніхто не бачить
Не стане твоїх споминати сліз
То чом хоч раз от так не всплакать
Перед собою , для себе , лиш собі
Бо завтра буду вже сміятись
і на твої не спішитися дзвінки
ціле життя із завтра починати
щоб без жалю устати і піти .
от так-то мамо , й я вже тут
запізно трохи , знаю – провинилася
ну ти ж простиш мені цей бунт …
бо то життя і все щось навалилось …
