«Про життєві турботи»
Я ледь тримаюся щосили,
Стрес і біль лікую співом.
Мушу всюди поспівати,
Ще й радіти та все знати.
На мені відповідальність,
Дві роботи, гамір й важкість.
А ще справи у навчанні,
І звичайно ж кішка в спальні.
Вже традиційно, що є сили,
Кручуся як шалена дзиґа.
Невпинно рухаюся далі,
Та маю плани я зухвалі.
Нарешті, хочу нагадати
Що, працювати важко треба вміть.
Потрібно сили власні знати,
Щоб як птах той Фенікс не згоріть.
