Принцеса
У сірий четвер буденний
Із тих, що майже без сенсу
Як зірка упала з неба
Білява струнка принцеса
Це наче було на розі,
Згадає, якщо захоче
Як він, перейти не в змозі,
Все бачив очі дівочі
Та ні, то не очі, квіти
Блакить для світів не наших
Тонути в них, і летіти
І розчинитись не страшно
А як майорить волосся,
І сліпить, несеться, в'ється
Як літнього сніп колосся
Природа мабуть сміється
І губи, мовчанням скарбу
Мов грають, таємно, тихо
Тому лиш розкажуть правду
Хто з нею пройде все лихо
Чому сумна? Чи не вірить
Що є для неї обранець
Який весь світ їй замінить
Покличе грайливо в танець
А може, справа в картині
У тій, що писати буде
Або у принцес рутині
Принцеси ж теж - майже люди
Чи може дістали пари,
Конспекти, лекції, втома
Такій не в книжки - на хмари
Сидіти б, дивитись вдома
Ех, як він це розуміє
І сам такий, бідолаха
Не баче нічого, мліє
Неначе яка мураха
Бо день у день, ніби знову
Потрапив в магічне коло
Готує хтось ніби змову
Всі проти нього навколо
І де ж той ключ, та доріжка
Що виведе з мари, стресу
А може тих губ усмішка?
І образ отой принцеси?
Як тільки міг би він знову
Помітити образ милий
Тоді, давав собі слово,
Цей шанс би схопив щосили
Підбіг, підійшов, покликав
Вітання, знайомство, жарти
Раніше він тільки кліпав,
А зараз - це точно варте
Пішли б гуляти, а далі,
Та це фантазії, годі...
Вона в якомусь кварталі,
По інших вулицях ходить
Так він казав собі тихо
Думки все збирав до купи
Все згадував її очі,
Волосся, сумні ті губи
Вона ж, непомітна,бігла
Бо їй поспішати треба
І справді, з обличчя біла
Немов спустилася з неба
Додому, бо вже несила
Бо буде вона ридати,
Коли той тест, що купила
Погані дасть результати
А ні - страх піде із серця
Як жарта частина злого
Тоді вона засміється
І слухавку здійме знову
Розкаже дівчатам класно
Про... (тут не пустить цензор)
А ввечері знову маска
Білява струнка принцеса
