ПОТОП
вогонь пекельний в крові розпалився -
банальний паліндром життя звівся.
остання чистота в мені здохла,
лиш похіть чорна, в душі Зоха.
бог не дав, бог забрав, і не віддав,
спраглі долоні, хуйові загони,
приховані муки, душевні розпуки,
і танці нічні пристрасних примар(шмар).
як звір жадаю збочених утіх,
безсоромно, брутально, наче вампір.
знущаюсь з дівчини - розпусної шльондри,
вона ж ласкава, слухняна блонда.
в очах її спокуси вічний край,
голодний ротик лове мій рай.
та згодом все огидою залишу,
бо знов настане день - Христова мігрень.
