Плаче небо
Плаче небо. Земля мов пустеля.
Поятровані душі й серця.
Назавжди спорожніла оселя
Провела в путь останній бійця.
Горем-сумом сповита дружина
І в розпуці змарнілі батьки.
Він не бачив з народження сина,
Не побачить й весілля дочки.
Він життям заплатив за свободу,
Душу й тіло за неї поклав.
Гідний Воїн козацького роду
Рідну землю в біді захищав.
Його мрія про вільну країну
З мирним небом над житом рясним,
Про велику щасливу родину,
Назавжди залишилася з ним.
Плаче небо в скорботну годину,
Болем сповнені душі й серця.
Захисник захистив Батьківщину,
Україна ховає бійця ...
15.11.2015
