Пісня життя
"Не дано звести минуле без шрамів."
Радує цей виправдальний наратив.
Тільки де ховаються сліди від ноші і драми?
Там, де палають сушені лінню листики?
Розкажіть про свою причину страждань.
З колиски вчить тихо плакати мати.
Бо суть наша - безжально і без вагань:
Страждати! Страждати! страждати!
Людям не дали шансу для вибору.
Не переміна смерть - переміна життя,
Яке не стелиться навіть тонкою лінією.
Це мізерна точка між небуттям і забуттям.
На межі двох кіл, що творять петлю.
На межі сумлінь і впевнених дійств.
На межі тиші і величі лун.
На межі застою і перемін.
