останні яблука.
Останні яблука
На голому гіллі,
Як літній спогад,
Зайвий, недоречний,
Бринять говіркою
Ці яблука в пітьмі
І від морозу
Вигляд вже приречений.
Червоно-сірий,
Білий,
знов червоний,
Ні, то не кров, не треба,
То плоди
калини, що схилилася низенько.
І ягоди, розчавлені в снігу - нагадують, що там де ллється кров,
Калина там зросте...
І переможе.