Осінь відбиває кордони
Лише разок покинув вас.
На довгий час, та я вернуся...
Осіннє листя падає на чобіт
Зелені та оранжеві гарбузи уже на дворі
Я знав коли обрати час!
Стало мокро, усе стемніло
Буденність дощова
Сонце – уже не так палає,
Бо на дворі осінь, а вона жива.
Все жовтіє, усе спадає.
У мене жар , я знову бачив дар
Зелене листя – стало чорним?
Так, так бо останні загорілися поля.
Цей запах осінні - він чудовий.
Нагадує зелений перець та холодне освіжаюче винце.
Дим, мрака, дощ за вікнами тріскоче.
Лиш лежу на ліжку
Та заварюю мелісовий та м'ятний чай
Холодні стали ночі
Останні квіти жовтих, наче сонце,
-Кульбаба? Так настав і їй вже час.
Останні промені тепла доходять до Землі.
Все поступово замерзає...
Все поступово засинає...
