Омана звуків
Твої слова – зрадливі фарисеї.
ховають зло, а на устах тремтять.
В твої слова закохані нові ідеї
поміж ряків яких і божевілля й шал летять.
В них часто марення блукає
і часто їх пронизує фальшивий жаль.
В них гріх своїх дітей ховає,
у них живе поразка і печаль.
Ти ними хвацько вмієш керувати:
літають птахом і бринять, як дзвін.
Ти воскресаєш ними й вмієш убивати.
У них тягар земний і легкість всіх пір”їн.
Немов метелики в саду вони кружляють,
вони жвавішають й раптово сплять!
Вони мене в мені вбивають…
і божеволіють в мені, й в мені мовчать.
