Надмірна любов
Немає нічого складнішого, ніж усе спростити,
Заглянути трішечки глибше і залишити світ у спокої
Немає нічого гіршого, ніж у собі безсердечність відкрити,
Розбиваючи усе вщент своєю озлобою.
Зруйнувати усе не задумуючись,
Щоб лише собі любому було радісно,
Простелити дорогу з людяності
І безжально по ній протоптатися.
І весь світ стоїть у багнюці,
По коліна погрузши в ненависті,
Бо себе любити ми можемо,
А когось іншого?
Вважаємо цю опцію зайвою.
