не хочу, хочеш? хочу!
не хочу більше чутись!
хочу, у собі знайтись!
не хочу більше бачити повітря!
хочу, розуміти всі ті прокляті вміння!
не хочу сірість відчувати!
хочу, більше! більше! тебе знати!
не хочу заглядати на стіну!
хочу, всеж, тебе знайду Муза-причи́на!
не хочу обійтись як ковдра!
хочу, бути як твоя плацеба мо́кра!
не хочу замовчати (сти́ха)!
хочу, говорити (знаєш, вмі́ло)!
не хочу разворотів тих людских!
хочу, бути не як божевільний-псих!
не хочу нав'яза́тись «дурно»!
хочу, бути всім (як і для тебе) «журно»!
не хочу відчуватись хво́рим!
хочу, хочеш? буду кво́лим!
не хочу сидіти в пляшці!
хочу, йти заради всій твоїй пропа́сці!
не хочу грітись, завмирати, спати!
хочу, мерзнути, рухливо, впасти!
не хочу до тебе вже за́раз!
хочу, сказати, що це «брехня у всьому ма́лом»!
не хочу добити себе!
хочу, щоб зробила це ти і вже!
не хочу слухати грім, дощі, і навіть краплі!
хочу, все непомені́ застати!
не́ хо́чу на́голоси вставля́ти!
хо̀чу,протилѐжно ї̀х всі̀х писа̀ти!
не хочу забувати но́чі!
хочу, бачити їх в о́чі!
не хочу, не хочу, не хочу!
хочу, хочу, хочу!
не хочу ставити знаки о́клику
хочу, доведеться, їх стерти із відчуття твого до́тику
не хочу ставити підсумки дивні!
хочу, ні, не хочу бо вони є жахливі!
не хочу звуки паскудні навколо!
хочу, а всеж є, як те ко́ло!
не хочу безлад!
хочу води!
не хочу від тебе померти,
бо хочу тебе я до себе, завжди