налий мені світла за пазуху
налий мені світла за пазуху – там стало темно
заручені янголи прагнуть свободи й тепла
і дні як вода відпливають назавше даремно
налий мені світла – там сохне душевна зола
подай мені руку – одній не дістатись вершини
ця стежка угору не втоптана довга й стрімка
і дощ вселюдський підкидає розмоклої глини
подай мені руку – без тебе тут змиє ріка
і я вже не хочу ховати від поглядів гільзи
збирати мов марки фальшивомонетні серця
в мій вакуум долі усі вже скасовані візи
лишилась твоя – безлімітна як світло лиця
