На вулицях, приспаних ніжністю
На вулицях, приспаних ніжністю
Опадає пожовкле листя.
У скверах,окутаних свіжістю
Світло сонця лоскоче обличчя .
Восени я так хочу мріяти,
І з природою грати в мовчанку.
І вітром думки всі розвіяти,
Й ніби знову почати спочатку.
І хоча кава вже охолола,
Бо тепла вже останні кроки.
Моя осінь така кольорова,
І нехай вона глушить неспокій.
