Можливо сумує ця осінь у місті
Можливо сумує ця осінь у місті,
Депресія в неї від мокрого листя.
Не хоче нам сонця-промінчика дати,
Лишає під ковдрою довго лежати.
Хворіти їй мало, додасть нам турботи:
Надворі – калюж, а удома – роботи.
Готує тихенько до лютих морозів.
Чи скоро вони? Ще не чути прогнозів.
Вдягай теплий светрик і нумо гуляти!
Багаття палити, пісень заспівати.
Бо осінь-хитрунка умить змінить настрій,
Вона у цім ділі, напевно, вже майстер.
А ти повертайся за мною нечутно,
Коли йдуть дощі і на вулицях брудно,
Коли світить сонце, летять павутинки,
Хапаючи кожну життя соломинку.
Приходь в теплу осінь і в осінь барвисту,
Коли в горобини не грона – намисто.
За руку візьми, не лишай на хвилину,
Бо я тебе, милий, люблю, не покину.
