Моя Любов
Ви знищили до вас мою Любов,
Тепер не знаю, як без неї жити,
Не допоміг мій захисний покров,
Буденними стають небесні миті.
І знову стали друзями нічниці,
Безбарвне небо, ніяких нюансів.
Як у постійній смутковій в’язниці
Неспіваних, забутих вже романсів.
Та звук сирени налякав примари.
Війну роздратувала казковість ночі.
Замість Свободи лиш залякані отари,
Для створення яких відшукує охочих.
Принишкли звуки, схаменулась пам’ять,
Наповнив душу знов болючий спомин.
І так до ранку моє серце буде краять
Здавалось вже гамований надії промінь.
