Монстри під нашим ліжком
монстри під нашим ліжком,
вирлоокі й сивобороді,
з кігтями, що різьблять по дереву
безформні карлючки.
щоразу, коли заглядаю у найстрашніший зі своїх жахів,
бачу там нове від монстрів послання.
а їх не бачу.
де вони, питаю в ночі, а та мовчить, загадково мружачись.
де вони, питаю в ранку, а він жене мене з ліжка у безвість.
щоразу, коли я лягаю спати, тулюся до тебе ближче,
та чекаю на монстрів, що в нас під ліжком,
та засинаю під їхнє шкряботіння,
та просинаюсь із дивним бажанням
прочитати нове послання.
