Монголи
Скажіть мені , німі вітри , чому я тут - не з вами ?
чому небес блакить - далека висота ,
що ви мене лишаєте і сиротами
за волею мчитесь покорювать світа ?
Що вас жене за згаслим небокраєм ,
слідом за сонцем у глибоку ніч ?
Погоничі зірок , безбатченки безкраї
нащадки волі , й предки байстрюків .
Мої брати , мої батьки і мої діти ,
моїм молитвам , де шукати вас ?
Відгоміном степів і передгір'я ,
в таких далеких і чужих краях .
Можливо . вам . дано там панувати .
у златі й шовку коротати вік
й палати царські домом звати ,
убитих вами ж , королів ...
Ну і нехай - гартуйте крила ,
на захід сонця , на аромат морів
не знана стримку дика сила ,
давно грядущих перемін .
Тож скажіть мені , німі вітри , чому я тут надалі
У вічних небесах вишукую ваш слід
Під зорями безсмертними і холодами
Додому жду вас , степових вовків .
