Мій тату, я тебе не знаю
Мій тату, я тебе не знаю,
А як же хочеться мені
Забрать тебе із того Раю
І оселити на землі!
До тебе сісти на коліна
І говорити про усе:
Яка любов бува незмінна,
Коли у грудях не пече,
Як сонце сходить на світанку
І як роса в траві блищить.
А ти подуй на мою ранку.
Отак. Спасибі. Не болить.
Я стільки хочу розказати!
А іще більше – запитать…
Якщо ти чуєш мене, тату,
Допоможи на ноги стать!
