Мені здається, світ зійшов з ума,
Мені здається, світ зійшов з ума,
Злетів з катушок, чи зірвався в прірву.
На нас летить ударів тьма.
Мій Боже, ми пройдем цей вишкіл?
Куди сховатись нам усім,
Коли спадає небо і летять ракети?
Ми мрієм вистояти всі:
І ЗСУ, і волонтери, і вагітні жертви...
Мій Боже, ми благаємо Тебе
Устань, візьми Свій гнів і зброю!
Ти чуєш, як з землі до неба кличе кров
Про тисячі невинні смерті.
Ісусе, Ти за нас усіх терпів
Побої, глузування, біль розп’яття.
А разом з тим, Ти всіх нас відкупив,
Розрушив повністю тенета смерті.
Тепер вона вривається до нас.
Ґвалтує, все руйнує, губить!
Так страшно бачити цю злобу без прикрас,
В агонії кати танцюють...
Та я не вірю в силу цих гранат,
В скрежет металу, артилерійську канонаду.
Хоч тисячі снарядів випустіть на нас -
Наше спасіння не відняти!
І хтось кивне на мене з-під чола:
«Скажи це мамі, що ховає сина!»
Безмежний біль, крик серця й плач
Це відповідь моя на зла зусилля.
Я не знайду розради слів
Для всіх жінок, що зараз у полоні,
Для тих, хто від ворога тікати біг,
Але отримав кулю в скроні...
Не маю слів. Не маю виправдань.
Нема нічого, що може змити цю гидоту!
Але наш Бог пролив всю Свою кров і стільки поту,
Щоб кожен з нас у вічності з Ним жив.
І це єдине світло, єдина блага вість і радість,
Одна надія, яка в мене є...
Складаєм Богу всі наші страждання,
А Він їх на Голготу вже несе...
17.03.2022
