Melancholy pt. I
Сідає сонце, розмиває горизонт
Тихенько цвіркуни заводять трелі
На кухні літній позбиралися тарелі
Чекають, щоб їх поскладав архонт
Далекі зорі, одягають плаття
І місяченько в темнім фраці походжає
Сидить під деревом душа німая
Кадає камені в хитке латаття
І пугач, собі гукає з ялини
А я лежу і дивлюся у небо
Шукаю там давно знайоме лімбо
Рубінову сльозу пускаю в щік долини
Метелики охайно, крилами дзвенять
Душа під деревом давно заснула
Такого у житті моїм давно не було
Щоб не хотілось із землі вставать
Лукаві хмари, підкрадаються повільно
І перші краплі ніжно пестять землю
Лисиці-блискавки гризуть радіохвилю
І тане світ немов яке повидло
Зникають обриси, ховаються рослини
А я лежу і дивлюся у небо
Шукаю там до серця рідне лімбо
І глиняну сльозу пускаю в щік долини
