Мамині квіти
Знов розквітли мамині тюльпани,
Поставали у рядочок чемно
І неначе в знак її пошани
Посхиляли голови доземно.
Як завжди,розкрилися розкішно
пелюсткичервоні,мов від крові.
Я рукою їх торкаюсь ніжно,
Занімівши на безсилім слові.
Біг природній коло замикає:
Ви замрете у ві сні зимою,
тільки вас щаслива мить чекає
Знову відродитися весною.
Розцвісти під солов"їне соло,
Заблищати срібною росою...
Та вже мама не прийде ніколи
Милуватись вашою красою.
5.05.2002р.
