Ми всі так боїмося
Ведмедів і вужів,
Акул, мишей летючих,
А деякі - моржів...
Проте усі забули -
В усьому винні МИ!
Шукаючи забави
В стражданнях звірини,
Самі ми звірми стали,
Не думали ми, що
Тварини мирно спали.
"Та їм там хай би що!"
Але такі інстинкти
Дала природа нам:
Як дуже хочеш жити -
Вбивай й роби "ам-ам".
У цьому злому світі
Сильніший вижива,
Такі, на жаль, закони,
І вороття нема.
