Любити полум'я не можна
Враз втратити кохання, долю
Марнуючи життя святе;
Стискаючи серця від болю
Від неочікувань... Проте,
Є сила зла що спокушає,
Навіює, як гнів - мета...
Полиш мене, шалена зграє
Бо є надія, що верта.
Не можна вірити двобою,
Коли торкаєшся небес;
Ми ж бо обвінчані з тобою
Не в темряві, де день воскрес.
Удвох палаємо, й невчасне,
Від щастя, чи зрадливе, йде...
Кохання – вічне, що не згасне,
У серці, а не бозна де.
Бажати полум'я не можна,
Коли воно - шанує мить;
Коханням сяє зірка кожна,
Не вміє... - кожного любить.
