Літо жайвором тріпоче
Вечоровою тишею,
Прохолодою ночі
І ранковою свіжістю
Та полудневим сонцем
Так привітно всміхається
Тепле літечко знову,
Із птахами і травами
Починає розмову.
Квітам пестить голівоньки,
Вишням щічки рум"янить,
Йде вмивати до річеньки
Своє личенько славне.
Пахне м"ятою дикою,
Татар-зіллям встеляє,
Пригощає суницями
І малиновим чаєм.
Високо в небі синьому
Жайвором затріпоче.
Почуваюсь щасливою
І співать серце хоче.
2016 р.
