Летить душа
Летить душа мов хмара безпритульна,
Женуть її крізь час вітри життя,
То висотою леденять дошкульно,
То до землі притиснуть для биття.
Страждання - данина життю за світло,
Без горя не пройти шляху свого,
За те щоб щастя у душі розквітло
Слід вистраждати втратами його.
Життя-життя - за що і б'єш і чавиш,
Навіщо катуваннями печеш,
Навіщо із надіями лукавиш
Та мріями розбитими клянеш.
Чому немає спокою і згоди,
Чому душа тріпоче на вітрах.
Мов хмара що залежна від погоди
Летить душа життям крізь жах і страх.
Ніхто не знає де розтане хмара,
Куди вітрами занесе її.
Й знедолена душа мов та примара
Нестиме за світи гріхи свої ...
23.11.2021
