Лабіринт
Бере в обійми сон мене
За руку він крізь ніч веде
Кидаю в мрії я себе
Так треба
Смакує хтось терпке вино
І ніч спадає за вікном
Накрила зоряним сукном
Півнеба
Стає прозорою свідомість
Я поринаю в невідомість
І відлітаю в невагомість
До ранку
Якийсь у цьому колорит
Годинник відбиває ритм
І я іду крізь лабіринт
Світанку
