Кожен з нас по-своєму самотній
Кожен з нас по-своєму самотній
І такий по-своєму сумний.
Десь є люди до життя голодні,
Але в кожного часопис свій.
Ми не допоможемо ніколи
Тим, хто впав чи заблукав чомусь.
Нам же важливіш комп’ютер новий!
Перед ним нізащо не схилюсь!
Хто він, мамо: бідний чи багатий?
Зараз усіх ділять тільки так.
Бідному дорога лиш за ґрати,
А багатому – шкода п’ятак.
Я не захищаю і не лаю,
Просто сумно дуже аж до сліз.
Я країну чесну обираю,
От би хто туди мене привіз!
