Котиться сніжинка
Скотилася сніжинка з неба
і впала на повіку вмить
та окові не є потреба
знати, чи це сльоза лежить.
Під теплотою щік розтала
сніжинка краплею створилась,
вона за мить старою стала,
з невічністю уже змирилась.
На світ прийшла красива форма -
візерункове втілення душі,
хтось думає, що сніг - це норма,
а душу ж - бачать не усі.
Один лиш кліп - вона стекла,
ніщо на цьому світі вже не змінить,
вона віддала душу для тепла,
бо в ще одну таку вона не вірить.
