КОШМАР
уві сні побачив світ,
де демони вирують ззаду.
пензель в руки, світ горить,
думки сплутані, не радо.
малюю картини, ряд за рядом,
страшні образи, химерних мрій.
жахи стають живими зрадой,
вихоплені з моїх фобій.
дзенькіт тихий, наче стогін,
лунає з коридорів страху.
звідти тіні йдуть, як вовки,
з моїх думок, що в тіні плачуть.
я - творець і жертва,
в’язень страхів, коваль мрій.
в світанок втікаю, як міраж,
від дзеркала, де жахів рій.
сон - дзеркало мого життя,
відображення страхів, мрій.
невловимий, наче туман зрання,
розчиняюсь, як промінь свій.
прокидаюся з тінями сна,
де демони кружляють в пітьмі.
пробуджений, втекти не здола,
від тіней, що живуть в мені.
