Колискова з 4 -ма дощами
"Перехожих не минає,
Під вікном мрячить.
Мій хлопчинка засинає,
Але ще не спить.
Мамо, розкажи мені про дощ!
То ж співаю тихо зливі,
В день, в ночі, - авжеж...
Дощ буває жовтий, сиві,
Дні з блакиті меж...
Найдобріший, не скрізь горе,
Квіти з ним цвітуть.
Вмить, прийшов крізь ліс, знав море,
Зве дитинство в путь...
А-а, а-а, а-а, а-а-а...
Враз приходить літній вечір,
Джміль траві співа,
Бо летить назустріч втечі
Синій дощ, - в дива...
Синій дощ фарбує сливи,
Зве в нелегку путь...
Синій дощ... – ворожки зливи,
Від нього ростуть...
А-а, а-а, а-а, а-а-а...
Осінь озера застуди,
Кленів щастя; тож...
З вереснем чекають люди
Жовтий щирий дощ.
Дощ багряний, кароокий
Ластиться, повір...
Він п'янким бува, жорстокий
Долі Синевір...
Жовтий дощ - він для розлуки,
Поки щастя... - твір..
М-м, м-м, м-м, м-м-м...
Мамо, а дощі, бувають, чорні?
Знай, співаю, тихо сину,
Вдень, вночі, повір...
Дощ буває різним, - діну,
Де, блакитний, вир...
Спи, мій сину, в цьому світі
Різні є дощі...
Той, що чорний, дощ, щомиті
Змінює плащі..."
/стихи Л. Лучкин, муз. С. Пожлаков)
