Клітка
Ти був моїм першим.
Першим кого я кохала.
Кому душу свою віддавала!
Жаль, що ти її не приймав...
Як з йо-йо зі мною ти грав...
А я тебе справді кохала!
Душу тобі свою віддавала!
Жаль, що ти її не приймав...
Тепер все навпаки!
Хтось кохає, а хтось від тебе дурного тікає...
Біжить-біжить ніяк не втече.
А так хотілось відчути себе вільною...
Й покластися на чуже,
вже зовсім інше плече...
А тебе з пам'яті стерти!
Й до нових берегів вперто гребти!
Чи вдасться колись вирватись з твої рук загребущих?
Покинути клітку, яка за стільки років
вже так полюбилась і встигла стати для мене домівкою?
Квітень 2024
