Хресна Дорога Ісуса
Стація сьома Ісус другий раз падає під хрестом
Вдруге паду я під хрестом,
Знесилений й не можу встати.
Немов роздавлений тим злом
Я потерпав,сил ніде взяти.
Вояки бють Мене кнутом,
Кричать Вставай!Не смій вмирати
А я мов мертвий Збитий злом,
Хотів би,та не можу встати
Ледь-ледь,підводжусь я й встаю,
Несміло під хрестом ступаю
До Батька молитви я шлю,
лише у нього сил благаю,
І хоч поранений встаю,
Під тягарем хреста ступаю.
Чашу терпінь до дна я спю,
Хоч хрест важкий його приймаю.
З хрестом іду я на плечах,
Щоб люд привести до спасіння.
Прошу прозріння в молитвах,
Щоб відійшло душевне тління.
Щоб вогник був живий в очах,
Щоб прийняли своє спасіння,
Щоб душі,хоч і в молитвах,
Летіти в райський сад цвітіння.
Іду я, поборовши страх,
У небаса,я шлю моління,
Щоб люд прозрів,не вмер в гріхах,
Щоб з тління перейшов в нетління.
Іду знесилений,в сльзах,
Іду дорогою спасіння.
Встав мовчазний,в чиїх словах,
Сил почерпну й злегшу терпіння.
Людей всіх охопив злий страх,
Хоч їх веду до воскресіння
Душ і сердець,їх мучить страх
Й бісу відали володіння.
Я ледь живий,печаль в думках,
Та вірю,щоб моє терпіння,
В душах зруйнує хижий страх,
Приймаю хреснії гоніння.
Не мав поваги у словах,
Й німе було благовоління.
Я вчив їх в притчах,в молитвах.
Отримав ж кару не прощеня.
Ішов,хреста ніс на плечах,
Падав побитий на каміння,
А ще лиш розпочав свій шлях,
До смерті брами в воскесіння.
