казки, на які не чекаєш, приходять, як сни.
казки, на які не чекаєш, приходять, як сни.
завмерли вони на порозі старої весни,
у книжці на першій сторінці, що не прочитав,
в нескошених травнях поміж гінких забав.
казки, як варення з малини і вечір без меж,
казки-не-страшилки з маленьких дитячих кишень.
загорнеш в газету – і в ранець. лише не забудь
останню. промовч. краще вимов неспішно оту…
оту, що чекає сама… посміхнись і візьми
в любов, у ясні колискові і спомини-сни.
шепоче безпечно на споді дитячих відлунь...
приходить… лягає на пальчики… упізнаю.
