КАЛЮЖА І ДЖЕРЕЛО (Байка)
Після дощу Калюжа розлилася
І серед вулиці нахабно розляглася.
Аж бачить, з-під землі б’є Джерело.
- Якого дідька? Тебе ж, наче, не було?! –
Кричить Калюжа.. - Я – з небес, ти – від сміття!
Я утоплю тебе, щоб щезло в небуття!..
Але не сталося. Бо сонце припекло -
І де Калюжа? Її наче й не було.
____________
Так і пихаті посадовці на творців
Готові вилити усю отруту й гнів.
Та б’є талантів щедре джерело,
Яке змете з посад пихате зло.
