Кайдани місяця
Ти є твердінь. Безрух. Покора ваганню.
І срібний імпульс – черговий етап.
У тебе в душі давно зведено монумент злостинню,
І є тільки місяця вічний заряд.
Твій шлях – це чиясь добре прописана лірика.
Безпорадність та пустка – лиш буквенна риса.
Ти не встанеш з кайданів, якщо на душі тиша.
Якщо на душі горять і влучають у серце списи.
Вогонь життєтворчий тебе лиш підпалить.
Не дасть загнити твого просторіння пустці.
Зітре клаптик душі, де панує попелу сніжиння,
Залишивши живими лише земні обеліски.
1.12.23
