К.Марло В.Шекспір Сонет 94
Жах каменю - сама гірська гряда.
Є сила слова, що поранить душі.
Холодна і жахлива все ж біда,
Небес торкається - вершини душить.
Багатством, не від милості небес
Природа пропонує послуг шати.
Володарка, на жаль, як біс, чи пес,
Вчить фуги, похітливо, не мовчати.
Дарує квітка квітці мед, коли...
Й пилок та запахи для бджіл робочих;
Живе і помирає для бджоли,
Крізь літо в осінь зве усіх охочих.
З гріхом всі лілії на полотні;
Бур'ян - бажає ворожнечі дні.
