К.Марло В.Шекспір Сонет 61
Твій образ очі зачарує все ж,
Важких повік торкнеться в зраді ночі.
Дарма сну муки, в суті нитка меж
Здолає зір в гріхах з узбіч... Пророчі,
Послання є... З тобою вже, слід в слід,
Відстежую таємний світ бажання...
Далеко від оселі, поруч бід,
Помітить гріх один мій зірка рання.
Як палко любиш ти мене, скажи,
Поруш мій спокій вперше незвичайно...
Люблю.., твої тривоги міражі
Шлють гіркоту мені щоденно, тайно...
Я, за тобою стежу, знаю, й ти
У близькості вбачаєш сенс мети.
