К.Марло В.Шекспір Сонет 5
У праці, з якістю, не поспішай,
Чарівність не живе у випадковім...
Поглянь на невгамовний в серці рай,
Краса у ньому й радість гонорові.
Нехай виблискує в словах зима
Лякаючи барвистістю живого...
Скують морози люті? Кат їх зна,
Та сніг все ж занесе, лишень, будь кого.
Тепло не збереже твоє чоло.
Прекрасного у склі не бачать люди,
Та життєздатність не зника, як тло,
Від почуттів незнаної "застуди".
Любов принади кольорів несе,
Чаклунство - де прекрасне в світі все.
