К.Марло В.Шекспір Сонет 48
Замком міцним, рушаючи у путь
Дрібницю будь-яку я закриваю,
Щоб злодіям не докоряти... Звуть
До тебе квіти, рідного ще, краю.
Нечесних рук не зупинити, так.
Коли тебе любов, я зберігаю,
Як дві коштовності: дороги знак,
Тривоги плай... У хтивому ще раю,
За здобич правлять красені тобі.
Вульгарний злодій завжди все ж страшніше.
Тебе я збережу в душі, в журбі,
Надійно, так... Суть сумнівів - меж ніша:
Боюся, вкрадуть.., бо не без причин,
Трофеєм станеш жадібних мужчин.
