К.Марло В.Шекспір Сонет 25
Зірки прихильність мають, ні, - працюй.
Хоч титулів та почестей не знав...
Фортуна любить кращих, щастя буй
Не визнає лиш попіл від заграв.
Ось погляд сонця тишу визнає;
У кольорах та вічності стезя -
Однакова... Улюбленці, лиш є -
Десь, уві сні гордині... Був там я.
Похмурий погляд ладен слави біль
Від ратних справ та праці, все - згубить.
І навіть воїна, що має ціль,
Невдачі скорять поглядом, на мить.
Коханців, люблячих у щасті, жде біда..,
Поки любов нестерпно молода.
