К.Марло В.Шекспір Сонет 24
Моїх очей етюди до лиця
Красі і серцю, все ж фіксують долю...
Всі твої риси - вигадка митця;
Прекрасне бачить - я живу тобою.
Портрет твій в рамі серця, так, мого...
Майстерня шалу й плоті чудасії:
Емоцій вікна-вітражі, вогонь
Любові, блиск віршованої мрії.
Ти, сонцем линеш завжди, бо сама
Мене хвилюєш, полонивши розум.
Роки минають, їх тепер катма,
Час долі дав вибагливу загрозу.
Бо, нерозвинений любові хист,
Побіжно очі бачать, зверхньо, - зміст.
